К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Обов'язок учасника довести порушення його корпоративних прав

    Учасник (член, акціонер) зобов`язаний довести чим саме оспорювані рішення (їх зміст) порушують його права та/або законні інтереси, яким чином скасування рішень загальних зборів призведе до відновлення прав та/або інтересів позивача, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших учасників(членів, акціонерів). Інтереси окремого учасника (члена, акціонера) можуть не збігатися з інтересами інших учасників.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Неприпустимість припинення юридичної особи за позовом одного учасника за відсутності порушення його конкретних прав

    Суд не може припинити юридичну особу за позовом одного учасника (члена), якщо не доведено порушення його конкретних прав. Задоволення такого позову порушує баланс інтересів усіх учасників (членів) та принцип пропорційності. Позовна вимога про припинення юридичної особи, яка створена у відповідному порядку на захист прав і інтересів співвласників, існує та здійснює свою діяльність, за період свого існування набувши відповідних прав і обов’язків, не призведе до поновлення будь-яких прав і законних інтересів учасника (члена) асоціації.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Изменено Справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин

    Щодо застосування загальної позовної давності до вимог про визнання права на земельну частку (пай)

    До вимог про визнання права на земельну частку (пай) застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки, незалежно від того, що позивач був включений до списків-додатків до державного акта на право колективної власності на землю. Постановою від 22 червня 2026 року (справа № 530/656/24) ОП КЦС ВС відступила від висновку про те, що до вимог про визнання права на земельну частку (пай) застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки, незалежно від того, що позивач був включений до списків-додатків до державного акта на право колективної власності на землю, викладеного у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 551/118/17 (провадження № 61-28366св18), в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24). Та зробила висновок про те, що д о вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий позов лише підтверджує вже наявне право. Водночас для осіб, які не були внесені до списків на паювання, позовна давність становить три роки і починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

    Позиция опубликована 09.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС С отступлением Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

    Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай)

    До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий позов лише підтверджує вже наявне право. Водночас для осіб, які не були внесені до списків на паювання, позовна давність становить три роки і починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. ОП КЦС у справі № 530/656/24 відступила від раніше сформованих висновків щодо застосування позовної давності до спорів про визнання права на земельну частку (пай) для осіб, які були включені до списків, але не отримали сертифікат , викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 551/118/17 (провадження № 61-28366св18), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24).

    Позиция опубликована 09.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

    Про застосування вимог щодо ступеня локалізації при здійсненні публічних закупівель

    Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, установлено особливості здійснення закупівель окремих товарів, відповідно до яких у разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно за умови, що ступінь локалізації їх виробництва дорівнює або перевищує встановлений законом показник, зокрема у 2024 році - 20 відсотків. Отже, наведене положення Закону імперативно встановлює обов`язковість підтвердження ступеня локалізації у разі настання визначених Законом умов. За таких обставин, замовник не наділений повноваженнями на власний розсуд вирішувати питання щодо доцільності чи необхідності включення відповідних вимог до тендерної документації, оскільки такі вимоги прямо передбачені законом як обов`язкові.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС С отступлением Проходження служби

    Про незастосовність постанови КМУ № 168 до грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій

    Грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, виплачується відповідно до спеціального порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 104, а не за загальними правилами виплат військовослужбовцям під час дії воєнного стану, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 168. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23 та від 07.03.2024 у справі № 320/10293/22 , щодо ототожнення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС С отступлением Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання призначеного судді

    Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці

    Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, що в свою чергу зумовлює зростання розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму. Відтак для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Здійснено відступ від висновків, викладених колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про умови виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання

    Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв’язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов’язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про базу нарахування внесків на регулювання діяльності з виробництва теплової енергії

    Базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з чистого доходу з реалізації продукції.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Проходження служби

    Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні

    Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України. Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов'язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді/прокурора

    Щодо притягнення судді господарського суду до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову та відкриттям провадження у справі з порушенням правил виключної підсудності

    Розгляд суддею клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та постановлення ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ, визначених статтею 31 ГПК України, а також застосування очевидно неспівмірних заходів забезпечення позову, які не відповідали меті застосування правового інституту забезпечення позову, що призвело до непропорційного втручання у право власності, є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

    Позиция опубликована 02.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Процесуальні питання

    Розгляд справи суддею після задоволення його самовідводу як підстава для обов'язкового скасування судового рішення

    Після задоволення самовідводу судді повторний розгляд або продовження розгляду справи цим самим суддею не допускається, у тому числі щодо процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового рішення, оскільки такі питання є завершальною стадією розгляду тієї самої справи. Розгляд справи суддею, щодо якого було задоволено самовідвід, є розглядом неповноважним складом суду та тягне обов'язкове скасування судового рішення.

    Позиция опубликована 02.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно

    Згідно з вимогами ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством і його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатися не лише в невиконанні нею обов’язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи за зловживання своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

    Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Договір оренди/найму

    Щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки)

    Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением

    Необхідність нотаріального посвідчення згоди співвласника допоміжних приміщень для отримання містобудівних умов та обмежень на їх реконструкцію

    Сама по собі відсутність нотаріального посвідчення письмової згоди співвласника приміщення загального користування, а саме горища, не є підставою для скасування наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень. ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 344/4760/15-а, щодо необхідності нотаріального посвідчення згоди співвласника допоміжних приміщень для отримання містобудівних умов та обмежень на їх реконструкцію.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із визнанням правочинів нікчемними

    Визначення правил дії в часі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

    Для кваліфікації правочинів (у тому числі, договорів) неплатоспроможного банку нікчемними слід враховувати ті підстави нікчемності, які містилися в статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на момент їх вчинення. Норма, яка містить підстави нікчемності, має бути чинною на момент вчинення правочину. Якщо редакція цієї статті, зокрема її норми щодо критеріїв нікчемності, не була чинною на момент вчинення правочину, то її положення не можуть бути застосовані для кваліфікації такого правочину як нікчемного. Відсутність підстав для визнання такого правочину нікчемним не позбавляє позивача права ставити питання про недійсність зазначеного договору із загальних підстав та доводити наявність обставин, які свідчать про його недійсність на момент вчинення ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 922/2250/16, щодо визначення правил дії в часі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС С отступлением Докази та доказування

    Щодо доведення порушення податкового зобов`язання

    Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору. ОП КГС уточнив висновки КГС ВС, викладені у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також про те, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС С отступлением Закриття провадження у справі

    Закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі

    У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас, якщо при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що воно підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. ОП КГС відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС С отступлением Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі

    Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати). ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС Изменено

    Розірвання договору оренди землі у випадку систематичного невнесення орендної плати (на момент звернення до суду заборгованість погашена)

    При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України щодо істотності порушення договору. Систематичне невнесення орендної плати не може бути підставою для розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо на момент звернення з позовом про розірвання договору орендар отримав плату за оренду земельної ділянки.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT