К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КГС ВС Розслідування обставин, причин виникнення, облік нещасного випадку на виробництві /професійного захворювання

    Щодо обов'язку органу Держпраці розпочати спеціальне розслідування нещасного випадку незалежно від джерела повідомлення

    Отримання органом Держпраці інформації про нещасний випадок на виробництві (зокрема із смертельними наслідками) з будь-якого джерела, у тому числі від члена сім'ї загиблого працівника, є самостійною юридичною підставою для невідкладного утворення спеціальної комісії та організації проведення спеціального розслідування. Бездіяльність уповноваженого органу, мотивована відсутністю повідомлення від роботодавця або невідповідністю звернення певній формальній формі, є протиправною.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. Справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин

    Юридична сила електронного документа та пріоритет паперових носіїв Державного земельного кадастру при вирішенні спору про витребування земельної ділянки

    Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи документообігу та оформлений відповідно до вимог законодавства, існує як електронний документ і має юридичну силу оригіналу. Сама по собі наявність двох наказів з однаковими реквізитами, але різним змістом, без доведення факту підробки одного з них, не є підставою для витребування земельної ділянки з володіння набувача.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про застосування показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії державного службовця на пенсію за віком на загальних підставах

    Перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», на пенсію за віком за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відбувається у спосіб первинного призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 16.01.2025 у справі № 240/10092/22, від 13.02.2025 у справі № 300/1149/23 та інших, де його застосовано, про те, що при переході з пенсії за віком за Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» на пенсію за віком за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має місце переведення на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону (тобто Закону № 1058-IV).

    Позиция опубликована 03.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Изменено Звільнення з публічної служби

    Про неможливість виплати одноразової грошової допомоги у певних випадках звільнення військовослужбовців

    Виплата одноразової грошової допомоги у розмірі, який передбачений в абзаці першому пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, не може застосовуватися до випадків звільнення військовослужбовця (жінки) з військової служби з підстави, яка передбачена абзацом десятим пункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ. Здійснено відступ від такого висновку у постанові від 13.10.2026 у справі № 620/643/24, у якій сформульовано новий висновок: Безпосереднє законодавче урегулювання підстав звільнення з військової служби в Законі України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» не впливає на умови виникнення права на одноразову грошову допомогу (ОГД) у військовослужбовця, звільненого під час проведення мобілізації чи дії воєнного стану у зв’язку з сімейними обставинами або іншими поважними причинами, якщо на момент його звільнення такі обставини (причини) були включені до визначеного Кабінетом Міністрів України переліку (Перелік № 413), а військовослужбовець мав вислугу 10 років і більше.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС С отступлением Грабіж (стаття 186)

    Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном

    Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження

    Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (стаття 394)

    Право «іншої особи» на апеляційне оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди (п. 10 ч. 1 ст. 393, ч. 4 ст. 394 КПК)

    Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Наслідки недотримання вимог до форми рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва

    Рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні повинно прийматись у формі постанови та відповідати вимогам ст. 110 КПК, тобто така постанова має міститись у матеріалах досудового розслідування та бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (групи прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Докази та доказування

    Щодо преюдиціального значення обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили

    Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду – на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Докази та доказування

    Поняття доказів у господарському та цивільному процесах

    Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими та електронними доказами.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Докази та доказування

    Про критерії оцінки доказів за стандартом «вірогідність доказів»

    Стандарт доказування «вірогідність доказів» на відміну від стандарту доказування «достатність доказів» підкреслює потребу зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, із введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Таким чином, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Докази та доказування

    Обов’язки, що має сторона, заперечуючи проти доводів та доказів іншої сторони

    Відповідачі у межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов’язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також, у свою чергу, навести обставини й доводи на противагу таким доводам та надати докази, які підтверджували б відповідну позицію відповідачів.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Докази та доказування

    Про поняття "недопустимі докази" та хто повинен довести їх недопустимість

    Недопустимі докази – це докази, які отримані внаслідок порушення закону, або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, що в силу приписів законодавства мають підтверджуватися лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Докази та доказування

    Про обов’язок суду оцінювати кожен доказ окремо та докази в їх сукупності з наведенням мотивів їх урахування або відхилення

    Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Докази та доказування

    Щодо розподілу між сторонами обов’язку доказування та недопустимості ґрунтування доказування на припущеннях

    Зі змісту положень статей 73, 74 ГПК України слідує, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Докази та доказування

    Щодо вимог до засвідчення копій письмових доказів та витребування їх оригіналів судом

    Відповідно до статті 91 ГПК України передбачено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Копія письмового доказу є допустимою, якщо вона належним чином засвідчена. Якщо подано копію, суд вправі витребувати оригінал у випадках, передбачених частиною шостою статті 91 ГПК України.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Призначення пенсії військовослужбовцям

    Про врахування вислуги років у пільговому обчисленні при визначенні права на призначення пенсії за вислугу років

    Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України від 09 квітня 1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку, а тому вислуга років, з урахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-XII та Порядку № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» і яка діє наразі).

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (стаття 19)

    Про юрисдикцію спорів щодо оскарження адміністративних актів органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах адміністративної процедури у сфері сімейних правовідносин

    До правовідносини, які виникають у сфері сімейних правовідносин, а саме щодо встановлення графіка для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, регулюються не лише спеціальними законами, такими як Сімейний кодекс, Цивільний кодекс України, які визначають зміст правовідносин, суб`єктний склад, права та обов`язки їх учасників, але й Законом України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», який запроваджує єдиний підхід до прийняття рішень і здійснення дій у цій сфері шляхом застосування адміністративної процедури, зокрема, шляхом встановлення чітких вимог до строків розгляду заяв, порядку повідомлення сторін та обґрунтування прийнятих рішень. Оскільки предметом спору є ухвалений органом місцевого самоврядування в процесі виконання функцій публічної адміністрації адміністративний акт, а спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини щодо ухвалення органом місцевого самоврядування такого рішення є відносинами адміністративної процедури, які регулюються Законом № 2073-IX з урахуванням, зокрема, положень Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», — такий адміністративний акт є рішенням, прийнятим для вирішення справи в межах спеціального повноваження, яке підлягає контролю в порядку адміністративного судочинства.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції

    Про критерії оцінки доброчесності прокурора

    Чинне законодавство не містить визначення поняття «доброчесність», яке використовується у процедурі атестації прокурорів. Водночас, відсутність у законі визначення цього терміну не звільняє суб`єктів правовідносин використовувати його в процесі правозастосування та під впливом як змісту (суті) зовнішніх поведінкових факторів, так і через їхнє зіставлення з якостями, чеснотами чи властивостями, під якими в моральному, етичному, соціально-правовому, світоглядному та іншому сенсах розуміється (сприймається) поняття доброчесність, пояснити і мотивувати за якими ознаками той чи інший прокурор не може бути віднесений до доброчесних.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції

    Про відмежування атестації прокурора від дисциплінарного провадження

    Атестація за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії атестації відповідна Комісія не встановлює і не кваліфікує наявності в діях прокурора ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов`язковою складовою процедури атестації. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки прокурора в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) прокурора, на підставі яких формується висновок про його здатність бути прокурором. Урахування відомостей про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є лише композиційним елементом характеристики особи прокурора. Ці відомості наче «повідомляють», чи може обіймати посаду прокурора особа, котра вчиняла дії, які за визначенням є неприйнятними і несумісними зі статусом прокурора. Відтак можна стверджувати, що процедура атестації не є процедурою повторного притягнення прокурора до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

    Позиция опубликована 16.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT