К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обізнаність засудженого про право на звільнення від кримінальної відповідальності та його невикористання

    Якщо засуджений протягом тривалого кримінального провадження, за участю професійних захисників, послідовно заперечував свою винуватість, це може свідчити про його обізнаність із правом на звернення з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності та свідоме невикористання такого права. За таких обставин повторне нероз’яснення цього права апеляційним судом саме по собі не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Необхідність звільнення від призначеного покарання на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК у разі заперечення особи проти закриття кримінального провадження за строками давності

    Якщо обвинувачений, будучи поінформованим про право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, наполягає на виправданні та заперечує проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд не звільняє його від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, а на підставі ст.49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє від призначеного покарання.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС С отступлением Проходження служби

    Про умови набуття військовослужбовцем права на одноразову грошову допомогу у разі його звільнення зі служби під час дії воєнного стану у зв’язку з сімейними обставинами або іншими поважними причинами

    Безпосереднє законодавче урегулювання підстав звільнення з військової служби в Законі України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» не впливає на умови набуття військовослужбовцем права на одноразову грошову допомогу у разі його звільнення зі служби під час проведення мобілізації чи дії воєнного стану у зв’язку з сімейними обставинами або іншими поважними причинами, якщо на момент його звільнення такі обставини (причини) були включені до визначеного Кабінетом Міністрів України переліку (Перелік № 413), а військовослужбовець мав вислугу понад 10 років. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 24.01.2024 у справі № 140/1143/23, відповідно до якого звільнення військовослужбовця під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, безпосередньо передбачені підпунктом «г» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» , не є звільненням через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у розумінні абзацу 2 пункту 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки таке звільнення здійснено безпосередньо на підставі Закону № 2232-XII, а не Переліку № 413.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Призначення пенсії особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС

    Про строк звернення до суду у пенсійних спорах, пов’язаних із визнанням неконституційними норм закону

    Звернення до суду з позовом, який обґрунтовано посиланням на визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційними окремих положень закону, якими врегульовувались спірні правовідносини, не змінює правил обрахунку строків звернення до адміністративного суду, визначених процесуальним законом, у зв’язку з чим у спорах щодо перерахунку та виплати пенсій, які виникли у зв’язку з визнанням неконституційними норм закону, що врегульовували спірні правовідносини, застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Постанови судової палати (виборча)

    Про строк звернення до суду у спорах щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям після 19 липня 2022 року

    У спорах щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», після 19 липня 2022 року підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України. Ця норма є спеціальною відносно частини п’ятої статті 122 КАС України та підлягає застосуванню під час визначення строків звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про юрисдикційність спорів щодо процедури розгляду Міністерством юстиції України скарг на дії державного реєстратора та неможливість оскарження висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

    Спір щодо процедури розгляду Міністерством юстиції України скарг на дії державного реєстратора (а не щодо дій державного реєстратора) та оскарження його рішень, прийнятих за наслідками розгляду таких скарг, підлягають розгляду за правилами адміністративної юстиції. Водночас висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України не є рішенням суб'єкта владних повноважень у контексті норм КАС України, яке створює правові наслідки, а являє собою відображення суб'єктивної думки членів комісії при розгляді скарги та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Изменено

    Про юрисдикцію спору щодо оскарження рішень місцевих рад про надання у користування мисливських угідь

    Спір щодо оскарження рішень місцевих рад про надання у користування мисливських угідь не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Призначення пенсії особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС

    Про розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

    Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»", позаяк вона за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід’ємну складову позитивного обов’язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв’язку з чим обмеження такого права є неприпустимим.  Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 13.02.2018 у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної військовослужбовцю

    Про визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання при перерахунку пенсій військовослужбовцям

    Розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання, що враховується при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначається виключно на підставі спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють питання соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260. При цьому положення частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» не застосовуються.  Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 21.06.2023 у справі № 380/24050/21, про те, що правила визначення доплати за науковий ступінь та вчене звання, установлені пп. 2 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, окрім тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, яким така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту».

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення (стаття 370)

    Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання)

    Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Підстави проведення експертизи (стаття 242)

    Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням

    Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації державної політики у сфері культури

    Про повноваження органів охорони культурної спадщини щодо видання розпоряджень про приведення пам’яток до належного стану

    У разі встановлення факту виникнення небезпеки пошкодження, руйнування чи знищення пам'ятки, яку самостійно не усунув її власник або інша уповноважена особа, відповідний орган охорони культурної спадщини має право, а не обов'язок, ухвалити рішення у вигляді розпорядження про зобов'язання зазначеної відповідальної особи привести пам'ятку до належного стану. Законодавець використав саме словесну конструкцію «може зобов'язати», а не встановив, що відповідний орган зобов'язаний видати таке розпорядження у кожному випадку виявлення наведених у частині першій зазначеної статті обставин. З огляду на приписи частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України адміністративний суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, лише тоді, коли такий обов'язок прямо встановлено законом. Оскільки Закон України від 08.06.2000 №1805-II «Про охорону культурної спадщини» не покладає на на орган охорони культурної спадщини прямого обов'язку у разі виявлення порушень щодо пам'ятки діяти виключно шляхом видання розпорядження відповідно до частини другої статті 27 цього Закону, то підстави для зобов'язання видати відповідне розпорядження відсутні.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації державної політики у сфері освіти

    Про повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення спеціальностей, за якими атестація здобувачів вищої освіти здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту

    Словосполучення «може включати» в абзаці третьому частини другої статті 6 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» означає надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати спеціальності, за якими атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти включає єдиний державний кваліфікаційний іспит, а не право здобувача освіти чи закладу освіти обирати форму атестації після реалізації Кабінетом Міністрів України цього повноваження. Після включення відповідної спеціальності до Переліку спеціальностей , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497, атестація за такою спеціальністю здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту відповідно до Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затвердженого зазначеною постановою.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Глава 5 Докази та доказування

    Засвідчення форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах

    Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не можна вважати неспростовним доказом їхнього існування. Суд має критично оцінювати вказані факти з урахуванням установлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про порядок реалізації права дитини загиблого військовослужбовця, народженої після його смерті, на одноразову грошову допомогу у випадку її попередньої виплати іншим членам сім’ї

    Коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Перехідних положень Закону України від 22 березня 2024 року № 3515-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (яким встановлено умову реалізації дитиною загиблого військовослужбовця, зачатої за його життя та народженої після його смерті, права на отримання одноразової грошової допомоги) не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про співвідношення детального плану території та генерального плану населеного пункту в частині визначення функціонального призначення території та правові наслідки визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним і нечинним

    Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту лише в межах встановленого ним, зокрема планом зонування як його обов`язковою складовою, функціонального призначення території, з урахуванням особливостей застосування пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлених ним обмежень. Відведені на час розроблення детального плану, зокрема у власність, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна підлягають відображенню в детальному плані як існуюче використання території та врахуванню під час розміщення його планувальних елементів, проте їх наявність не надає органу місцевого самоврядування права встановити детальним планом інше функціональне призначення території, ніж визначене генеральним планом; змінити функціональне призначення території з метою врахування такої містобудівної ситуації можна шляхом внесення змін до генерального плану та, за потреби, плану зонування в установленому законом порядку, з урахуванням передбачених законом перехідних положень; Визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним та нечинним не припиняє прав власності чи користування земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна і не підтверджує правомірності їх набуття; правовим наслідком такого рішення суду є обов`язок органу місцевого самоврядування здійснювати планування відповідної території відповідно до генерального плану населеного пункту, зокрема, у разі потреби розробити й затвердити новий детальний план з дотриманням встановленої законом процедури.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про підстави виникнення у землекористувача обов'язку замовити документацію із землеустрою щодо об'єкта природно-заповідного фонду

    Частина перша статті 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» безпосередньо не встановлює обов`язку землекористувача замовити документацію із землеустрою; такий обов`язок може бути покладений на землекористувача лише за наявності достатньої нормативної підстави з урахуванням актів, що визначають його правовий статус щодо відповідної території; саме по собі охоронне зобов`язання такого обов`язку не породжує. Наявність у землекористувача цього обов`язку та протиправність його бездіяльності суд встановлює з урахуванням: правового титулу землекористувача на відповідну земельну ділянку; змісту положення про об`єкт природно-заповідного фонду та охоронного зобов`язання; наявності чи відсутності спеціальної адміністрації, на яку закон покладає управління об`єктом; правових підстав застосування частини п`ятої статті 12 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» та визначення суб`єкта, у віданні якого перебуває парк; дій, які землекористувач вчинив (не вчинив) для встановлення меж, та причин, з яких ці дії не призвели до встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду. При цьому встановлення фактичного користування земельною ділянкою, оформлення охоронного зобов`язання та відсутність спеціальної адміністрації парку не замінюють встановлення правової норми або іншої належної юридичної підстави, яка покладає відповідний обов`язок на конкретного відповідача. Відсутність установленого законом строку виконання такого обов`язку сама по собі не виключає протиправності бездіяльності.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Призначення та виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення

    Про реалізацію права на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення відповідно до законодавства, чинного на момент її фактичної виплати

    Положення статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини першої статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно розуміти так, що ці норми гарантують відповідним категоріям осіб право на забезпечення житлом, у тому числі шляхом виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, однак реалізація такого права здійснюється у порядку та на умовах, визначених законодавством, чинним на момент фактичної виплати; якщо до фактичної виплати компенсації законодавство було змінено, мають застосовуватися умови її виплати, відповідні й чинні на цей момент. При цьому зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 265 «Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», зокрема, до пункту 35 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, не можуть розглядатися як такі, що позбавили позивачку набутого права компенсації на житло, оскільки на момент набрання ними чинності спірна грошова компенсація фактично виплачена не була, а нове регулювання мало застосуватись до подальшої реалізації права на її виплату з урахуванням того, що ще до прийняття Постанови № 265 частина сьома статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 встановлювали правило про здійснення за вибором особи лише однієї з одночасно належних їй одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати.

    Позиция опубликована 22.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката

    Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Право на апеляційне оскарження (стаття 393)

    Щодо відсутності у органів або установ виконання покарань права на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку

    Органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT