Судебная практика Верховного Суда

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

941. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Відсутність провокації при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів

     Провокація злочину відсутня, якщо правоохоронні органи не вчиняли активних дій щодо схиляння особи до вчинення злочину. Застосовуючи практику ЄСПЛ у справі «Матановіч проти Хорватії», суд встановив, що підбурювання мало б місце лише за умови неодноразового заохочення особи до злочину до прийняття нею рішення про його вчинення. Також ґрунтовність розпочатого правоохоронними органами переслідування є суттєвим при вирішенні питання про наявність чи відсутність провокації, у контексті позицій ЄСПЛ. Якщо засуджений неодноразово спілкувався з різними особами з метою збуту наркотичного засобу, а закупний не вчиняв жодних активних дій впливу, у тому числі схиляння, підбурювання чи тиску у ході проведених НСРД, то твердження сторони захисту про провокацію безпідставні.

     • Дело № 229/1504/20 Постанова 29.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

942. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Відсутність провокації при приєднанні правоохоронців до вже розпочатого злочину

     За обставин коли стосовно осіб проводились НСРД в іншій справі за фактом отримання ними систематичної неправомірної вигоди в ході яких виявлено факт вимагання неправомірної вигоди у свідка і ця оперативна інформація була використана, а свідку запропоновано співпрацю для викриття і він написав заяву про злочин, то це беззаперечно не свідчить про те, що цього свідка фактично змусили до співпраці з органами досудового розслідування. В цьому випадку провокація злочину була відсутня, так як свідок спілкувався з працівником УВБ після надання на вимогу виправданих частини неправомірної вигоди у розмір 500 грн. Тому твердження сторони захисту, що поведінка працівників УВБ підбурювала виправданих до вчинення злочину, є помилковим, оскільки правоохоронні органи як би «приєдналися» до злочину, який особи вже почали вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку.

     • Дело № 336/545/17 Постанова 15.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

943. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

     Застосування агентурних методів при документуванні збуту наркотичних засобів не є свідченням провокації злочину

     Застосування особливих методів ведення слідства – зокрема, агентурних методів – саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу про схильність особи до вчинення злочину. Матеріали цього кримінального провадження свідчать про те, що в ході ведення оперативно-розшукової справи відносно фігуранта (обвинуваченого) проведені оперативні розшукові заходи, в результаті проведення яких встановлено, що останній здійснює реалізацію наркотичних засобів. Отримана у передбачений законом спосіб інформація про злочинну діяльність обвинуваченого давала обґрунтовані підстави органу досудового розслідування для початку проведення щодо нього заходів (контролю за вчиненням злочину) з метою його викриття та документування. Той факт, що свідок не був наркозалежною особою і сам звернувся до обвинуваченого з пропозицією купити наркотичний засіб, не може свідчити про ознаки провокації з боку правоохоронного органу, оскільки форма домовленостей між сторонами «угоди» про покупку «амфетаміну» в даному випадку не є ключовою. Адже важливим в аспекті кримінального переслідування особи в умовах контролю за її злочинною діяльністю є сам факт того, що особа здійснює збут психотропної речовини і це підтверджується відповідними результатами НСРД. Під час оцінки поведінки учасників закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між покупцями та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків. Пропозиція свідка була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики та звернення таємного агента в даному випадку не було обов’язковою умовою для злочинної діяльності засудженого, тобто дії, якої в іншому випадку він не вчиняв. Таким чином поведінка органу досудового розслідування обмежувалася виключно документуванням злочину та була пасивною, як того і вимагають правила КПК під час контролю за вчиненням злочину.

     • Дело № 438/22/22 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

944. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

     Відсутність провокації у ході проведення НСРД, до проведення яких було залучено конфіденційну особу

     Прокурор, встановивши, що обвинувачений здійснює розповсюдження наркотичних речовин за місцем свого проживання, прийняв рішення про проведення контролю за вчиненням злочину. Водночас через те, що надмірна цікавість його особою може призвести до витоку інформації та зашкодити процесу документування неправомірної діяльності обвинуваченого, а тому іншим способом, окрім проведення у нього оперативної закупки, неможливо викрити його та отримати відомості про злочин. До проведення НСРД прокурором вирішено залучити конфіденційну особу - закупного зі зміненими анкетними даними, який надав письмову згоду на участь у проведенні таких слідчих дій. Чинне законодавство не передбачає особливих вимог до особи покупця. Наявність або відсутність приятельських відносин між конфіденційною особою та обвинуваченим жодним чином не спростовує висновків суду щодо вчинення обвинуваченим злочинних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочинів, а відомості про збут ним наркотичних засобів були відомі ще до початку проведення НСРД.

     • Дело № 152/705/22 04.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

945. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Законні вимоги адміністрації установи виконання покарань не можуть бути провокацією злочину

     Висування законних вимог не може бути провокацією злочину. Верховний Суд не вважає, що зміст чи оформлення графіку чергувань, а також присутність під час перевірки комісією санітарного стану камер ДІЗО/ПКТ працівників медичної частини, свідчить про провокування засудженого на вчинення злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.

     • Дело № 225/8618/21 20.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

946. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Обставини, які вказують на відсутність провокації, у тому числі якщо заявник сам телефонував особі, яка вимагала грошові кошти

     Заявник звернувся до правоохоронних органів у зв’язку з тим, що в нього вимагають грошові кошти. За цим зверненням було відкрито кримінальне провадження та правоохоронні органи зобов’язані були перевірити факти, викладені заявником. Дії правоохоронних органів на проведення НСРД стосовно обвинуваченого були розпочаті саме після повідомлення про вчинення ним злочину. При цьому зі сторони заявника будь-яких активних дій, спрямованих на схиляння обвинуваченого до скоєння ним злочину, вчинено не було. Той факт, що заявник сам міг телефонувати обвинуваченому жодним чином не спростовує неправомірні дії останнього та не свідчить про провокацію зі сторони заявника.

     • Дело № 677/450/18 Постанова 23.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

947. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

     Правомірність проведення оперативної закупки наркотичних засобів як методу документування злочину та відсутність провокації

     Проведення таємної операції у формі оперативної закупки наркотичних засобів є правомірним, якщо існують дані про причетність особи до їх збуту та неможливість документування злочину іншим способом. Відсутність доказів неодноразового та наполегливого схиляння особи до продажу наркотичної речовини свідчить про правомірність застосування цього методу. Визнання особою факту передачі наркотичної речовини за грошові кошти та свідчення про обізнаність щодо діяльності з розповсюдження наркотиків підтверджують законність проведення контролю за вчиненням злочину. Прокурорське рішення про здійснення оперативної закупки обґрунтоване необхідністю документування тяжкого злочину.

     • Дело № 212/699/21 Постанова 24.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

948. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Необхідність проведення належного аналізу матеріалів провадження у разі наявності тверджень про провокацію

     Досліджуючи питання провокації, суд мав проаналізувати обставини справи саме стосовно злочину, у якому обвинувачувалася особа, а саме – готування до організації вбивства за обтяжуючих обставин. Навіть якщо особа виявляє намір вчинити певний злочин, це не обов’язково виключає провокацію щодо іншого злочину, який не охоплювався виявленим наміром підозрюваної особи, якщо обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення іншого злочину з’явився у підозрюваного внаслідок підбурювання з боку правоохоронного органу. Тому при аналізі обставин справи з огляду на критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації, судам належить проводити цей аналіз щодо дій, в яких обвинувачується особа.

     • Дело № 372/4155/15-к Постанова 09.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

949. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

     Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб

     Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім. Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.

     • Дело № 752/4292/16-к Постанова 07.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

950. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

     Зміст постанови про контроль за вчиненням злочину

     У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.

     • Дело № 459/176/23 Постанова 21.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

951. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

     Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими

     У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей.

     • Дело № 725/1375/19 30.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

952. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

     Рішення про проведення та фіксування ходу і результатів проведення контролю за вчиненням злочину

     Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, прокурор зобов’язаний у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зазначити відомості, передбачені ст. 251 та ч. 7 ст. 271 КПК. Однак вимоги про обов’язковість зазначення у постанові прокурора вказівки щодо необхідності застосування аудіо,-відеоконтролю КПК не містить. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

     • Дело № 758/13354/16-к Постанова 27.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

953. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

     Вплив відсутності у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи на допустимість отриманого доказу

     Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов'язковою складовою. Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК.

     • Дело № 161/18400/19 Постанова 25.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

954. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

     Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК

     У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа - роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава.

     • Дело № 583/2187/24 Постанова 27.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

955. КАС ВС Транспортний податок

     Транспортний податок: визначення об’єкта оподаткування за середньоринковою вартістю автомобіля

     Легковий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком лише за одночасної наявності двох ознак: з року його випуску минуло не більше п’яти років і його середньоринкова вартість перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року. Податковий орган не має повноважень самостійно визначати або перераховувати середньоринкову вартість транспортного засобу; за офіційними даними, розміщеними уповноваженим центральним органом виконавчої влади, автомобіль із вартістю не більш як 1 200 000 грн не є об’єктом оподаткування транспортним податком.

     • Дело № П/811/1370/17 Постанова 09.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
     • Дело № 804/6170/17 Постанова 26.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

956. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

     Про дотримання принципу недискримінації учасників публічних закупівель

     Реалізація спеціальних норм не звільняє замовника від обов`язку дотримання статті 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в частині недискримінації учасників та створення умов для рівного доступу всіх потенційних постачальників до процедури закупівлі. Спеціальний статус законодавства у сфері використання ядерної енергії не звільняє замовника від обов'язку дотримуватися принципів недискримінації учасників, а лише встановлює високі критерії до предмета закупівлі, яким можуть відповідати декілька конкурентоспроможних суб'єктів.

     • Дело № 320/3428/23 Постанова 30.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

957. КГС ВС Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань іпотекою

     Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат

     Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення вимог за основним зобов'язанням. У разі часткового задоволення позову (скарги) судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, а стягнення судового збору в повному обсязі на користь сторони, скаргу якої задоволено лише частково, є порушенням норм процесуального права.

     • Дело № 207/5073/21 Постанова 29.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

958. КХС ВС Участь прокурора

     Правомірність використання умовного коду замість ЄДРПОУ для органів прокуратури у виконавчому провадженні

     Вимоги до змісту виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма Закону є імперативною. Закон чітко пов’язує ідентифікацію стягувача — юридичної особи лише з кодом ЄДРПОУ (п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону). Оскільки згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» окружні прокуратури діють без статусу юридичної особи, належним ідентифікатором стягувача у виконавчому провадженні є код ЄДРПОУ відповідної обласної прокуратури. Наявність у структурного підрозділу умовного коду в системі ЄСІКС не спростовує вимог законодавства щодо ідентифікації сторін виконавчого провадження. Примусове виконання рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, реквізити якого мають відповідати вимогам закону. Отже, використання технічного коду ЄСІКС замість коду ЄДРПОУ юридичної особи (обласної прокуратури) є порушенням вимог закону, що перешкоджає ідентифікації стягувача як належного суб’єкта правовідносин.

     • Дело № 916/2756/25 Постанова 21.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

959. КХС ВС Участь прокурора

     Співвідношення кодів ЄДРПОУ та ЄСІКС у контексті цивільної дієздатності прокуратури

     Згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Статус юридичної особи, а отже, і відповідний код ЄДРПОУ, мають лише Офіс Генерального прокурора та обласні прокуратури. Окружні прокуратури функціонують як структурні одиниці без статусу окремої юридичної особи. Обов’язковість реєстрації електронних кабінетів органів прокуратури в підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІКС, а також подання через неї процесуальних та інших документів, пов’язаних із розглядом судових справ, установлено п. 1 Порядку електронної інформаційної взаємодії Державної судової адміністрації України та Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом ДСА України від 02.05.2024 № 189/98. Додатком до зазначеного Порядку є встановлений перелік умовних ідентифікаційних кодів окружних та спеціалізованих на правах окружних прокуратур. Такий код має лише технічне призначення для забезпечення маршрутизації документів та автоматизованого обміну даними в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Цей код не є ідентифікатором юридичної особи в розумінні цивільного та господарського законодавства, не вноситься до ЄДРПОУ та не наділяє структурний підрозділ прокуратури статусом окремого суб’єкта господарювання.

     • Дело № 916/2756/25 Постанова 21.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

960. КХС ВС Висновок експерта

     Умови належності та допустимості висновку експерта, підготовленого на замовлення учасника справи

     Відповідно до статей 98 та 101 ГПК України висновок експерта, підготовлений на замовлення учасника справи, є належним та допустимим доказом лише за умови, що в ньому безпосередньо зазначено про його складення для подання до суду, а також про обізнаність експерта з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок. Ці вимоги є імперативними процесуальними умовами, які забезпечують достовірність та юридичну силу експертного дослідження. Відсутність у тексті висновку експерта зазначених відомостей позбавляє його статусу належного та допустимого доказу.

     • Дело № 911/1368/24 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗

     Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.