К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Висновок експерта

    Правомірність зміни судом раніше визначеної експертної установи

    Встановлення фактичних обставин справи залежить від аргументів і доказів сторін. Їхні вимоги та заперечення конкретизують предмет доказування, що може змінюватися протягом розгляду справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Відсутність прямої норми щодо зміни експертної установи не заперечує таку можливість, якщо це необхідно для дотримання розумних строків розгляду справи. Зокрема, в разі надмірної зайнятості первісно визначеної установи суд може доручити експертизу іншій державній установі, яка пропонує коротші строки та нижчу вартість. Отже, чинність ухвали про призначення експертизи не виключає можливості зміни експертної установи у випадку, якщо виникають об’єктивні причини, які ускладнюють або роблять недоцільним проведення дослідження первісно визначеною експертною установою.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Висновок експерта

    Доказова сила консалтингового висновку (рецензії) у спорах про втручання в роботу приладу обліку

    Встановлення факту пошкодження пломб або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (крім випадків фіксації впливу фізичних полів) потребує обов’язкового підтвердження шляхом проведення експертизи спеціалізованою організацією (п. 8.4.4 ПРРЕЕ). Зазначена норма має імперативний характер: експертиза є законодавчою вимогою для доведення факту порушення, а не правом сторони на власний розсуд ініціювати дослідження для судового процесу. Хоча згідно зі ст. 86, 104 ГПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили, він є рівноцінним засобом доказування, оцінка якого має здійснюватися судом у сукупності з іншими доказами крізь призму належності, допустимості та достовірності. Помилковим є ототожнення консалтингового висновку, який за своєю суттю є лише рецензією на основне дослідження, із висновком судової експертизи. Рецензія за своєю суттю не є повторною чи додатковою експертизою, в ній не оцінюються докази. Експерт, який надає рецензію, оцінює, зокрема, методи і повноту дослідження, логіку висновку. До рецензії не можуть застосовуватися процесуальні вимоги, встановлені для висновку експерта.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Відшкодування витрат на проїзд, проживання та добові представника для участі у судовому засіданні

    Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. За змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки участь представника сторони в судовому засіданні є процесуальною дією, витрати на його відрядження (проїзд, проживання, добові) належать до складу судових витрат. Якщо засідання суду проводиться в іншому населеному пункті, прибуття представника є об’єктивно необхідним для реалізації права на захист. Відповідно, витрати на його проїзд та проживання належать до витрат, пов’язаних із вчиненням процесуальних дій. Отже, хоча норми ГПК України безпосередньо не виокремлюють витрати сторони у справі на відрядження своїх працівників в окремий вид судових витрат (на відміну від витрат на професійну правничу допомогу), проте такі витрати охоплюються змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі

    Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає документ, який є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Згідно зі ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність та дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються за правом України. На вимогу суду іноземна юридична особа зобов’язана надати належним чином оформлений документ, що підтверджує її правосуб’єктність (сертифікат реєстрації, витяг з торговельного реєстру тощо). Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону та ч. 8 ст. 91 ГПК України іноземні офіційні документи визнаються дійсними та набувають статусу письмових доказів лише за умови їх легалізації (дипломатичної або консульської), якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами України. Без спеціального підтвердження легалізації такі документи приймаються судом лише у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Оплата комунальних послуг як недостатній доказ постійного проживання у жилому приміщенні при вирішенні спору про втрату права користування житлом

    Часткова оплата комунальних послуг за жиле приміщення за умови набуття особою у власність іншого житла та зазначення його як фактичного місця проживання свідчить лише про виконання обов'язку щодо утримання житла, а не про постійне проживання в ньому, і не спростовує факту вибуття особи зі спірного жилого приміщення у розумінні статей 71, 72 ЖК України.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Щодо визнання неможливості проживання двох сімей в одній кімнаті через її малу площу поважною причиною збереження права на житло

    Об’єктивна неможливість спільного проживання двох різних сімей в однокімнатній квартирі (кімнаті гуртожитку) через її малу площу та планування є поважною причиною відсутності особи, що згідно зі статтями 71, 72 ЖК України виключає втрату нею права на житло

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Щодо визнання перебування за кордоном через війну поважною причиною відсутності у житлі та наслідків тривалого непроживання після повернення в Україну

    Перебування особи за межами України у період дії воєнного стану є поважною причиною відсутності у жилому приміщенні у розумінні статті 71 ЖК України, однак повернення особи на територію України без подальшого поновлення фактичного проживання у жилому приміщенні та за відсутності доказів збереження зв'язку з ним (проживання, зберігання речей, оплата комунальних послуг, звернення з приводу чинення перешкод у користуванні) свідчить про відсутність поважних причин непроживання після закінчення періоду вимушеної відсутності, що є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідно до статей 71, 72 ЖК України.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Умови визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за статтями 71, 72 ЖК України, та значення проходження військової служби

    Для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК України, необхідна одночасна наявність двох умов: відсутність особи у житловому приміщенні понад встановлений строк та відсутність поважних причин такого непроживання. Проходження військової служби за мобілізацією є поважною причиною відсутності особи у житловому приміщенні, що виключає визнання її такою, що втратила право користування житлом за вказаними нормами.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Розподіл обов'язку доказування у спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

    У спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК Української РСР, на позивача покладається обов'язок довести факт відсутності відповідача у житловому приміщенні понад шість місяців, а на відповідача — спростувати довготривалу відсутність або довести поважність причин такої відсутності. Повернення особи до житлового приміщення перериває строк тимчасової відсутності, а позбавлення права користування єдиним житлом за відсутності переконливих доказів тривалого та свідомого непроживання без поважних причин є непропорційним втручанням у право на житло, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

    Позиция опубликована 05.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС повернення безпідставно набутих коштів

    Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів

    Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності набувача

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду

    Щодо належності повідомлення боржника при визнанні рішення іноземного суду

    При розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду належність повідомлення боржника про розгляд справи оцінюється виключно за законодавством держави, на території якої рішення було постановлено. Суд України не вправі перевіряти законність процесуальних дій іноземного суду щодо порядку вручення судових документів, якщо таке вручення відбулося відповідно до вимог внутрішнього законодавства іноземної держави.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Спори щодо реєстрації податкових накладених/розрахунку коригування

    Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину

    Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього (граничного) дня реєстрації податкової накладної і припиняється в день її фактичної реєстрації. Період вчинення правопорушення має значення лише для визначення розміру штрафних санкцій, а не для правової кваліфікації порушення як триваючого. При цьому штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, вчинені у період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершилася дія карантину, не підлягали застосуванню, оскільки таке порушення не віднесене до винятків, визначених п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, щодо яких мораторій на застосування штрафних санкцій не поширювався.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Щодо набуття права користування жилим приміщенням особою, яка вселилася до наймача

    Особа, яка зберігає постійне місце проживання (реєстрацію) в іншому жилому приміщенні та не отримала письмової згоди всіх членів сім'ї наймача на вселення, не може бути визнана такою, що набула право користування жилим приміщенням у порядку статей 64, 65 ЖК УРСР, і відповідно не має права вимагати визнання інших осіб такими, що втратили право користування цим приміщенням.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Слідчий органу досудового розслідування (стаття 40)

    Необхідність усунення суперечностей щодо посади слідчого у процесуальних рішеннях

    У випадках ліквідації територіальних органів МВС при виявленні суперечностей щодо посади слідчого у процесуальних рішеннях необхідно проаналізувати нормативні акти про реорганізацію органу досудового розслідування, отримати інформацію від сторони обвинувачення про те, який слідчий підрозділ здійснював досудове розслідування, чи відбулася передача матеріалів кримінального провадження з одного слідчого підрозділу органу досудового розслідування до іншого та на підставі якого процесуального документа це відбувалося.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Представник потерпілого (стаття 58)

    Представник потерпілої у кримінальному процесі. Неможливість представляти інтереси потерпілої батьком, який не є адвокатом

    Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник-особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Захисником може бути лише адвокат. Якщо ж батько потерпілої не є адвокатом, він не може представляти інтереси потерпілої у кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Права потерпілого (стаття 56)

    Істотність порушення вимог КПК у разі нерозгляду клопотання про забезпечення участі потерпілого у розгляді провадження та розгляд провадження без нього

    Залишення судом клопотання представника потерпілого про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції без розгляду та розгляд кримінального провадження за його відсутності є істотним порушенням вимог КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Електронні (цифрові) докази як основні докази в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України

    Основними доказами в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та Telegram-канали; особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо). Сам по собі факт розміщення інформації на відкритих інтернет-ресурсах не свідчить про її недостовірність, якщо така інформація перевірена у встановленому законом порядку та підтверджена іншими доказами.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Недопустимість як доказів позапроцесуальних розмов з поліцією

    Держава не може обходити процесуальні гарантії, використовуючи позапроцесуальні розмови з поліцією як докази. Допит працівника правоохоронного органу про зміст таких бесід є недопустимим способом отримання доказів, оскільки це порушує право на захист.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Протокол (стаття 104)

    Відсутність у КПК вимоги проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить

    Положення КПК не передбачають проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Розподіл процесуальних витрат (стаття 124)

    Звільнення від відбуття покарання не звільняє від сплати процесуальних витрат за проведення експертизи

    Якщо апеляційний суд, змінивши вирок суду першої інстанції, звільнив засудженого від відбуття невідбутої частини основного, а також додаткового покарання, процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню із засудженого на загальних підставах.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT