Судебная практика Верховного Суда
Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.
Новые позиции
Найдено 14 546 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026
-
Щодо притягнення судді до відповідальності у зв’язку з безпідставним затягуванням розгляду заяви про самовідвід іншого судді
Згідно із ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Ураховуючи обсяг і специфіку процесуальних дій, які має вчинити суддя для розгляду заяви про самовідвід іншого судді, та виходячи із встановлених у справі обставин, ВРП дійшла обґрунтованого висновоку про те, що суддя, розглянувши відповідну заяву лише через пів року після її надходження, ухвалила рішення поза межами розумного строку. Таким чином, ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Дело № 990SСGС/4/23 Постанова 14.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з невжиттям заходів для своєчасного розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених
Невжиття суддею всіх можливих процесуальних заходів задля призначення розгляду заявленого на стадії підготовчого судового засідання клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених до початку своєї відпустки, враховуючи його беззаперечну обізнаність щодо наслідків такої бездіяльності, свідчить про порушення суддею норм КПК України щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під обвинувачених вартою. З урахуванням наведеного ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у діях судді складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Дело № 990SСGС/2/23 Постанова 18.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з ненаведенням у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору
Відсутність будь-яких мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним. Враховуючи ненаведення суддею у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, обґрунтованими є висновки ВРП про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Дело № 990SСGС/1/24 Постанова 18.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за нерозгляд клопотання, поданого під час його перебування у відпустці
Факт того, що клопотання про продовження строку тримання під вартою надійшло до суду під час перебування судді у відпустці та в дисциплінарному провадженні не встановлено обставин обізнаності судді про таке клопотання, свідчить про необґрунтованість рішення ВРП про залишення без змін рішення її Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Дело № 990SСGС/6/23 Постанова 11.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Юрисдикція справ про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги за участю суб’єкта призначення відповідної допомоги
У справах про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги між заявником та суб’єктом владних повноважень, який вирішує питання призначення відповідної соціальної допомоги, не може бути спору про право, оскільки такий суб’єкт не є отримувачем грошової допомоги. Такі справи підлягають розгляду в окремому провадженні згідно з правилами цивільного судочинства.
- Дело № 274/5542/24 Постанова 08.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 308/17634/23 Постанова 11.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Врахування судом факторів, з якими закон пов’язує можливість віндикації майна (ст. 388 ЦК України), стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів цього майна
Фактори, з якими закон (стаття 388 ЦК України) пов’язує можливість віндикації майна, є добросовісність (недобросовісність) набувача майна, та наявність обставин, за яких витребування можливе також у добросовісного набувача. Кожен з цих факторів досліджується послідовно стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів, якщо про існування відповідних обставин стверджує сторона, яка несе тягар їх доведення. Тобто якщо майно було набуто добросовісним набувачем за відплатним правочином і за положеннями статті 388 ЦК України воно не могло бути витребуване у цієї особи власником, то подальше розпорядження цією особою майном (в тому числі відчуження його за безвідплатним правочином) не створює підставу для витребування у нового набувача.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 15.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення. З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) напряму залежить від фактичних обставин кожного господарського спору.
- Дело № 912/1711/20 Постанова 10.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Повноваження апеляційного суду розглядати заяву про забезпечення позову до надходження до нього всіх матеріалів справи та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті спору
Розгляд апеляційним судом заяви про забезпечення позову за копіями матеріалів справи, переданих у межах, необхідних для розгляду апеляційної скарги, не допускається. Апеляційний суд може вирішити питання щодо забезпечення позову лише на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, прийнятого по суті спору, та після надходження всіх матеріалів справи. Якщо заява про забезпечення позову подана безпосередньо до апеляційного суду, але справа ще перебуває на розгляді суду першої інстанції, і рішення по суті спору не ухвалено, то така заява є новою та має розглядатися судом першої інстанції, а не апеляційним судом.
- Дело № 920/1497/24 Постанова 05.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Арешт коштів боржника як процесуальне обмеження прав у межах забезпечення позову
У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою не допустити виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнути виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову. У такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір.
- Дело № 910/5079/21 Постанова 21.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/8/21 Постанова 17.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість накладення арешту на гуртожиток з метою забезпечення позову у справі щодо права власності територіальної громади
Накладення арешту на спірне майно відповідає предмету позову, з яким прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі міськради, оскільки матеріально-правові вимоги останнього стосуються права власності територіальної громади щодо гуртожитків, тобто такий спосіб забезпечення позову має безпосередній правовий зв'язок з предметом позовних вимог, є співмірним з позовними вимогами та не порушує прав та інтересів інших осіб, а наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.
- Дело № 911/121/22 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Приватний виконавець не може вчиняти дії щодо опису та арешту майна, яке належить третій особі, а не боржнику
Якщо на момент ухвалення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника майно, що підлягає арешту, перебувало у власності особи, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження, на таке майно (кошти) не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у його використанні. Боржник у виконавчому провадженні має право на оскарження дій чи бездіяльності виконавця щодо опису й арешту майна, яке належить на праві власності третій особі.
- Дело № 916/2100/20 Постанова 04.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Передача майна на відповідальне зберігання позивачу як захід забезпечення позову
Такий захід забезпечення позову, як передача майна на зберігання позивачу не відповідає приписам ч. 1 ст. 137 ГПК України, фактично є тотожним задоволенню заявленої позивачем позовної вимоги про зобов'язання відповідачів передати спірне майно, що є порушення імперативних положень ч. 11 ст. 137 ГПК України.
- Дело № 910/11021/22 Постанова 17.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/2363/22 Постанова 24.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/1141/21 Постанова 08.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо необхідності оспорювання правочину про відчуження майна як підстави для його витребування
У випадку, коли майно, відчужене за правочином, намагається повернути собі сторона цього правочину, то вона для цього повинна мати підставу діяти всупереч власному волевиявленню, втіленому у цьому правочині, тобто мають бути підстави для визнання правочину недійсним і він має бути визнаний судом недійсним. Натомість, якщо власник домагається у суді повернення йому майна, яке вибуло з його володіння поза його волею, стало предметом правочинів з відчуження, стороною яких він не був, належним способом захисту є лише витребування цього майна.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Рішення, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі
Висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення. Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання. Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу. ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення суб’єктного складу у справах за позовами прокурора про оспорення передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність
Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається – інтересів держави в цілому чи інтересів територіальної громади. Якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність особи, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів. Якщо прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі
Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи звернулась з касаційною скаргою особа, про права, інтереси та (або) обов`язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 521/8184/20 про те, що скасування судових рішень на підставі п. 8 ч. 1 ст. 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також схожих висновків у постанові КГС ВС від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19 .
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо скасування судового рішення за відсутності підпису судді у його повному тексті
У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді у повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які складають більшість від складу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК (а так само аналогічних положень п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС і п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді). ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 520/21767/23 про те, що оскільки повний текст постанови апеляційного суду не був підписаний одним із суддів через його смерть, таке рішення підлягає обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно з п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС України.
- Дело № 946/3565/24 Постанова 11.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Суб’єкт, уповноважений продовжувати строк досудового розслідування в об’єднаних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII)
У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК. У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22 ), про те, що суб’єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя
- Дело № 755/15993/18 Постанова 25.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати
Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Приписи п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК. Кримінальні процесуальні відносини щодо продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, відповідного клопотання або з моменту безпосереднього звернення із таким клопотанням до повноважного суб’єкта у зв’язку з юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.
- Дело № 753/12578/19 Постанова 31.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Механізм реалізації пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо відновлення електропостачання на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів
Вирішення питання щодо відновлення/припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії здійснюється з використанням інституту процесуального права – забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23 про те, що норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову.
- Дело № 344/13201/23 Постанова 11.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Категории
Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.
Касаційний адміністративний суд
- Виборчий процес та референдум
- Відносини публічної служби
- Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України
- Громадянські та політичні права
- Дорожній рух та перевезення пасажирів
- Доступ до публічної інформації
- Діяльність політичної партії (утворення, регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
- Здійснення публічних закупівель
- Зразкові, палатні рішення
- Кодекс адміністративного судочинства
- Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль
- Митні спори
- Оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, ВР України, ВРП
- Охорона здоров'я
- Охорона праці
- Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці
- Питання, пов’язання з діяльністю політичної партії (утворення,регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Податкові спори
- Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
- Реєстрація та обмеження пересування і вільний вибір місця проживання
- Реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства
- Спори з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики
- Спори у сфері бюджетної системи та бюджетного процесу, державного боргу
- Спори у сфері валютного регулювання та валютного контролю
- Спори у сфері гарантування вкладів фізичних осіб
- Спори у сфері грошового обігу та розрахунків
- Спори у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг
- Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів
- Спори у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
- Спори у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
- Спори у сфері зайнятості
- Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин
- Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності
- Спори у сфері організації господарської діяльності
- Спори у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Спори у сфері пенсійного страхування
- Спори у сфері праці
- Спори у сфері примусового відчуження земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
- Спори у сфері реалізації публічної житлової політики
- Спори у сфері реалізації управлінських функцій в окремих галузях економіки
- Спори у сфері соціального страхування та соціального захисту
- Спори у сфері управління об'єктами державної (комунальної) власності
- Спори щодо реалізації державної політики у сферах освіти, науки, культури та спорту
- Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції
- Цивільний захист
- Інші справи (судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав)
Касаційний господарський суд
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Касаційний цивільний суд
- Постанови Об'єднаної Палати
- Процесуальні питання
- Спори, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав
- Справи за заявою про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів
- Справи наказного провадження
- Справи окремого провадження
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
- Справи про оскарження рішень третейських судів
- Справи про оспорювання рішень міжнародних арбітражів
- Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб
- Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності
- Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно
- Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
- Справи у спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань заставою
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань іпотекою
- Справи у спорах, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг
- Справи у спорах, що виникають із виконання судових рішень
- Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування
- Справи у спорах, що виникають із житлових відносин
- Справи у спорах, що виникають із земельних відносин
- Справи у спорах, що виникають із питань нотаріальної діяльності
- Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
- Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин
- Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
- Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин
- Справи у спорах, які виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань порукою
- Справи щодо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.