К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 546 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. КГС ВС Спори, пов’язані із самочинним будівництвом

    Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва

    Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта.

    Позиция опубликована 08.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС Спори, пов’язані із приватизацією нерухомого майна

    Юрисдикція спору щодо визнання недійсними укладених державним підприємством у процедурі приватизації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, сторонами яких є фізичні особи

    Спір щодо визнання недійсними укладених державним підприємством у процедурі приватизації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами, і договорів оренди цих земельних ділянок, укладених фізичними особами з іншими суб’єктами господарювання, мають господарський характер і підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 08.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Застосування норм процесуального права

    Що можна вважати опискою чи арифметичною помилкою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні

    Опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою – неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.

    Позиция опубликована 08.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС С отступлением Застосування норм процесуального права

    Щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про виправлення описки в ухвалі суду

    Ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду (частина перша статті 255 ГПК України, частина друга статті 353 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у власній ухвалі, якою призначено час та дату підготовчого провадження, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. ВП ВС відступила зокрема від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 22.02.2022 у справі № 918/753/21, від 01.03.2023 у справі № 910/11980/21 та від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21 щодо можливості оскарження ухвал про внесення виправлень чи відмову у їх внесенні.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС С отступлением Підстави зупинення провадження у справі

    Врахування судом волі військовослужбовця під час вирішення питання про зупинення провадження у справі за його участю (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України)

    За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов’язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас обов’язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Таким чином, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23; КГС ВС від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, а також КАС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Апеляційний перегляд справи

    Щодо повноважень апеляційного суду закрити апеляційне провадження з підстави його помилкового відкриття

    Суд апеляційної інстанції не має повноважень для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, за наявності ухвал про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження у випадку, коли установлено відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вже після відкриття апеляційного провадження у справі, заявник не довів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отримання ним вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, матеріалами справи не підтвердилося.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС Відкриття апеляційного провадження

    Надання суду недостовірних (неправдивих) відомостей для поновлення строку на апеляційне оскарження як зловживання процесуальними правами

    У випадку, коли після відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суд установить, що процесуальний строк був поновлений на підставі наданих заявником недостовірних (неправдивих) відомостей (зокрема про дату отримання копії оскаржуваного рішення), суд апеляційної інстанції може визнати це зловживанням процесуальними правами на підставі ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із порядком здійснення виконавчого провадження

    Щодо здійснення виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника

    Проведення виконавцем під час здійснення виконавчого провадження перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов’язковою процесуальною дією в кожному випадку. Прийняття постанови про арешт майна (коштів) не пов’язано з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. ВП ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо зобов’язання проведення державним виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС С отступлением Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо можливості державного (приватного) виконавця звертатися до суду в інтересах боржника з позовом про оспорення фраудаторних правочинів останнього

    Виконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача. Якщо ж позов пред’явлено в інтересах боржника, то позовна заява підлягає поверненню заявникові без відкриття провадження у справі, а якщо це встановлено після відкриття провадження у справі, то такий позов підлягає залишенню без розгляду. ВП ВС уточнила свій висновок, викладений у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11 , щодо права державного (приватного) виконавця звертатися до суду з позовом в інтересах боржника без (всупереч) його волі.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС С отступлением Касаційний перегляд справи

    Щодо порядку оскарження ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі

    Ухвали суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, про повернення заяви позивачеві), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції. ВП ВС відступила від позиції, викладеної в ухвалі ОП КАС ВС від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, про те, що в разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі) та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції усуваються перешкоди для подальшого провадження у справі, то суд касаційної інстанції не має повноважень для перегляду такої постанови апеляційного суду.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Щодо заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні на підставі укладення договору відступлення права вимоги після ухвалення судового рішення

    Договір відступлення права вимоги може бути укладений кредитором після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні. Ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не свідчить про заміну зобов’язання за договором новим зобов’язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов’язковим до виконання на всій території України. Водночас таке судове рішення не змінює обсяг прав та обов’язків сторін зобов’язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання такого зобов’язання. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 10 та 11 липня 2018 року у справах № 922/3535/15 і № 908/1490/17, та у постанові ВСУ від 19 серпня 2014 року у справі № 923/945/13, про те, що відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди є незаконним (недійсним), оскільки чинним законодавством не передбачене.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. БП ВС Спори, пов'язані з виплатою суддівської винагороди

    Щодо механізму переведення суддів Верховного Суду України до штату Верховного Суду та визначення дати, з якої у них виникає право на отримання суддівської винагороди, встановленої для суддів Верховного Суду

    З 27 грудня 2023 року (дня набрання чинності Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" від 21 листопада 2023 року № 3481-IX) законодавчо врегульовано механізм переведення суддів Верховного Суду України до штату Верховного Суду, а разом із цим і питання встановлення дати, з якої в судді, обраного до ВСУ безстроково, виникає право на отримання суддівської винагороди, визначеної положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для судді ВС, – дати зарахування його до штату ВС відповідно до наказу Голови ВС.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Спори у сфері публічних закупівель

    Обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (у разі коливання цін на ринку)

    Загальне збільшення ціни за товар при послідовних змінах до договору про закупівлю (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати 10 % від ціни товару, визначеної в договорі, зокрема й у випадку закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів у цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС Спори у сфері публічних закупівель

    Належний позивач у справі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину

    Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету . Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением Спори, пов’язані з відповідальністю платника податків за невиконання податкових зобов’язань

    Строки звернення до суду при оскарженні податкових повідомлень-рішень після адміністративного оскарження

    При зверненні до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після їх оскарження в досудовому (адміністративному) порядку застосовується спеціальна норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк, що обчислюється з дня, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Ця норма має перевагу над загальною нормою частини четвертої статті 122 КАС України, яка передбачає тримісячний строк. ВП ВС відступила від власного висновку, викладеного в постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПУ України встановлює спеціальні строки звернення до суду, відсилаючи в цьому питанні до статті 102 цього Кодексу. ВП ВС зазначила, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

    Позиция опубликована 08.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Спори, пов’язані із застосуванням позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України

    Позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, під час дії карантину та воєнного стану

    В разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року.

    Позиция опубликована 21.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. БП ВС Спори, пов’язані із правом спільної власності

    Застосування ч. 2 ст. 364 ЦК України шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, яким є житло

    Саме собою застосування частини другої статті 364 ЦК України, яка надає співвласникові право на грошову компенсацію через неможливість виділу частки в натурі, має законну підставу в національному законодавстві. Проте у правовідносинах, де об’єктом є єдине житло відповідачів, таке застосування не може бути автоматичним, оскільки пов’язане з можливим подальшим примусовим виконанням рішення, що фактично призводитиме до втрати житла. При припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов’язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без втрати єдиного житла. Присудження на користь одного співвласника компенсації вартості його частки у спільному майні, яким є житло, не може відбуватися, якщо виконання такого рішення іншими співвласниками призведе до звернення стягнення на це житло, яке є єдиним для них.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. БП ВС Спори, пов’язані із правом спільної власності

    Обставини, що підлягають врахуванню судом у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості

    Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об’єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов’язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС С отступлением Спори, пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно

    Належний спосіб захисту у спорах щодо скасування наказів Міністерства юстиції України про скасування реєстрації речових прав

    Позовна вимога про скасування наказу Мін'юсту, прийнятого згідно з п. 1 ч. 7 ст. 37 З У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є належним способом захисту, оскільки посадова особа Мін’юсту на підставі судового рішення повинна повернути таке право позивача у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації на користь позивача змін чи набуття зазначеного речового права. Судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. ВП ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін’юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав.

    Позиция опубликована 16.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

    Про виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною

    Нормами Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено чіткий алгоритм дій щодо виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, у тому числі й дій боржника, як сторони виконавчого провадження, якими, серед іншого, передбачено, що у разі неможливості з’явитися на призначений час письмово повідомити про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT