К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію

    Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої інформації, якою він реально володіє або зобов`язаний володіти за законом. Цей обов`язок повинен відповідати таким правилам і межам: - «відсутність обов`язку на створення» означає, що законодавство про доступ до публічної інформації не вимагає проводити нові дослідження, створювати якісно нові масиви даних чи виконувати складну аналітичну роботу під час відповіді; - «межа компетенції» означає, що якщо запит вимагає створення чогось нового, що виходить за межі повноважень органу, це не є доступом до інформації; - «виняток щодо обов`язку володіти» слід розуміти так, що орган зобов`язаний надати інформацію, навіть якщо її спеціально попередньо не виготовляли на окремому носії, але за своїм статусом і функціями він повинен був її створити чи мати у своєму розпорядженні; - «технічна обробка» означає, що простий підрахунок, вибірка або збір даних із наявних у базах документів без створення нового змісту зазвичай не вважаються створенням нової інформації, тому їх виконати зобов`язані.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником

    У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення об`єкта до належного стану та перешкоджає проведенню його повного обстеження, позовна вимога органу охорони культурної спадщини або прокурора про зобов`язання власника привести пам`ятку до належного стану може бути задоволена без зазначення у позові конкретного виду й обсягу робіт зі збереження пам`ятки, якщо неможливість їх попереднього визначення спричинена невиконанням власником законних вимог щодо допуску уповноважених осіб до обстеження пам`ятки. У такому разі судове рішення має відображати передбачену статтею 26 Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» послідовність дій (проведення необхідних науково-дослідних робіт, розроблення науково-проєктної документації, її погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини, отримання письмового дозволу цього органу та виконання робіт), а конкретні вид, обсяг і технологія робіт визначаються за результатами досліджень у погодженій науково-проєктній документації та дозволі відповідного органу.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці

    Про перевірку судами рішеннь суб’єктів владних повноважень

    Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України, а не просто констатувати, що оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень в межах наданих йому законом повноважень. Навіть в умовах воєнного стану для суб`єкта владних повноважень обов`язок застосування принципів статті 2 КАС України не скасовується, а навпаки набуває особливого значення, зокрема коли йдеться про застосування пропорційності обмежень в умовах гостроти становища в країні (військової агресії) щодо осіб, яких вони стосуються.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Про надання коментарів до проєкту аудиторського звіту та їх значення для подальшої процедури аудиту

    Надання коментарів підконтрольною установою на проєкт аудиторського звіту насамперед є правом такої установи, реалізація/нереалізація якого жодним чином не впливає на подальшу процедуру оформлення відповідного звіту, оскільки саме на цій стадії підконтрольна установа може висловити свої заперечення стосовно установлених аудитом фактів, які Держаудитслужба повинна перевірити, за потреби витребувати додаткові пояснення і документи та прийняти відповідне рішення про відхилення або прийняття таких коментарів. Це означає, що закон зобов'язує орган Держаудитслужби надіслати примірник проєкту об'єкту аудиту та у разі надання у встановлені пунктом 20 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 252, строки коментарів, обговорити та узгодити питання, що в них порушуються. Водночас відсутність (ненадання) об'єктом перевірки таких заперечень не є підставою для зупинення подальшої процедури узгодження результатів аудиту, оскільки інститут надання коментарів, передбачений Порядком № 252, є лише інструментом реалізації права об'єкта контролю донесення власної позиції щодо висновків аудиту і вплинути на формування остаточних результатів контрольного заходу.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

    Про механізмів реалізації повноважень Антимонопольного комітету України

    Діяльність колегії Антимонопольного комітету України, у першу чергу спрямована на захист інтересів учасників публічних закупівель та чесної конкуренції під час їх проведення, оскільки за допомогою рішень, які вона приймає, відбувається регулювання відносин, що складаються під час проведення таких процедур. Це означає, що перевіряючи матеріали скарги, орган оскарження повинен з'ясувати чи дійсно має місце описане в ній порушення і чи достатньо наданих скаржником належних і переконливих документів на підтвердження викладених у скарзі обставин і чи спростовуються ці аргументи замовником, який, у свою чергу, також має надати відповідне документальне підтвердження. Водночас, прийняте колегією Антимонопольного комітету України рішення за результатами розгляду скаргою має відповідати критеріям обґрунтованості та об'єктивності, із обов'язковим зазначенням підстав, за яких орган оскарження вирішив прийняти саме таке рішення.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці

    Про умисний характер порушення міграційного законодавства як умови примусового повернення іноземця

    Дії іноземців та осіб без громадянства, що порушують міграційне законодавство України, повинні мати умисний характер, оскільки як для адміністративної відповідальності, так і для примусового повернення такої особи ключовим є свідоме порушення нею правил перебування, транзиту або інтересів безпеки. Умисел на вчинення відповідного правопорушення буде наявний тоді, коли, іноземець (особа без громадянства) свідомо намагатиметься уникнути такої відповідальності (повернення), наприклад шляхом переховування.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про включення сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців до заробітної плати

    Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їхньої праці (служби), підлягає обов`язковому включенню до сум заробітної плати, з якої обчислюється середньоденна заробітна плата для цілей нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку. Таким чином, у випадку ухвалення на користь особи рішення суду про стягнення індексації грошового забезпечення, відповідні суми включаться до заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

    Про особливості здійснення НКРЕКП планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в період воєнного стану

    Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Разом з тим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має право проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов на підставі свого рішення, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Спори у сфері реалізації публічної житлової політики

    Про межі дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування щодо визначення рівня забезпеченості житловою площею для цілей взяття громадян на квартирний облік

    Пункт 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, та відповідні норми рішення органу місцевого самоврядування надають йому повноваження визначати рівень забезпеченості житловою площею для цілей взяття громадян на облік. Однак це повноваження не є необмеженим: делегований місцевий норматив не може встановлювати поріг допуску до квартирного обліку вищим (суворішим), ніж загальний норматив забезпеченості житлом, визначений статтею 47 Житлового Кодексу України, оскільки квартирний облік за своєю правовою природою є передумовою для реалізації права на забезпечення житлом, а не самостійною перешкодою для цього права.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Спори у сфері соціального страхування та соціального захисту

    Про обов’язок Центру оцінювання функціонального стану особи дотримуватися процедури повторного оцінювання під час перевірки рішення медико-соціальної експертизи

    Під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням. При цьому таке оцінювання має проводитися на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Призначення пенсії за віком на пільгових умовах

    Про зарахування періоду навчання в технікумі до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах

    Навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. До пільгового стажу має зараховуватися лише період навчання в технікумі за технічною професією, яка відноситься до пільгових відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» від 31 березня 1994 року № 202.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Спори в сфері забезпечення екологічної безпеки

    Про використання даних Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації про фактичні межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду

    Публічна кадастрова карта є інформаційною системою, розміщеною на картографічній основі Державного земельного кадастру, та водночас частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, яка використовується, зокрема, для надання визначених Законом України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» відомостей (доступу до них) фізичним та юридичним особам, а також органам державної влади у електронному вигляді у формі викопіювань з картографічної основи кадастрової карти (плану), для оприлюднення зазначених відомостей у вигляді відкритих даних, у тому числі про обмеження у використанні земель, а саме - про: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень, для обміну такими даними у вигляді інформаційних шарів і атрибутів, які є офіційними. Дані, які містяться у Публічній кадастровій карті у вигляді відповідних інформаційних шарів, можуть бути використані як офіційне та достовірне джерело інформації про фізичні (фактичні) межі територій об`єктів природно - заповідного фонду, які не встановлені в натурі, якщо вони збігаються з межами вказаних територій та об`єктів, визначених відповідно до проєктів їх створення.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про наслідки розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК

    Словосполучення «заява чи скарга щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК» визначає предмет звернення особи, а не те, що кожний розгляд скарги обов'язково завершується скасуванням постанови або прийняттям нової постанови ВЛК. Перегляд постанови є одним із можливих наслідків лише після попереднього визнання скарги обґрунтованою. Якщо ж ВЛК не встановила підстав для перегляду або направлення на повторний медичний огляд, передбачені пунктом 3.4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 юридичні наслідки не настають. Таким чином, передбачені цією нормою наслідки у вигляді перегляду постанови або направлення на повторний чи контрольний медичний огляд настають за умови попереднього визнання звернення обґрунтованим.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Проходження служби

    Про статус добровольця Cил територіальної оборони

    Добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України не є військовослужбовцями у розумінні Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», а є цивільними особами у складі воєнізованого підрозділу та відрізняються від військовослужбовців не лише статусом, а й вимогами, характером і умовами вступу, проходження і звільнення зі служби. Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов’язку проходження військової служби (строкової або за призовом), а також, що особа не може бути членом добровольчого формування у період проходження військової служби або служби у військовому резерві Збройних Сил чи інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Проходження служби

    Про статус і повноваження добровольця територіальної оборони

    Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) утворюється та діє за принципом територіальності. Добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України проходять службу у складі добровольчого формування територіальної оборони на добровільних засадах. Членом ДФТГ може бути громадянин України, віком від 18 років, який проживає на території відповідної територіальної громади та уклав контракт добровольця територіальної оборони. Контракти укладаються між добровольцями та державою, від імені якої діє командир добровольчого формування територіальної громади. Громадяни України, які не проходили військової служби у Збройних Силах, служби в інших військових формуваннях чи служби в правоохоронних органах, зараховуються до членства в добровольчому формуванні після складення ними присяги добровольця територіальної оборони.

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС скасування рішення про державну реєстрацію прав на майно та їх обтяжень

    Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду

    У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є неналежним способом захисту, тоді як ефективним способом є вимога про скасування державної реєстрації права власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав та реєстраційної справи

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС Процесуальні питання

    Щодо відсутності у відповідача підстав для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, якщо позивач згоден із таким процесуальним рішенням

    Процесуальна поведінка позивача, який утримався від оскарження судових рішень про залишення його позову без розгляду, свідчить про його згоду з ухваленими процесуальними рішеннями. За таких обставин відповідач не є суб’єктом, чиї права або охоронювані законом інтереси порушено залишенням позову без розгляду, оскільки скасування цієї ухвали призведе лише до відновлення судового провадження з початкової стадії, що не покращує та не змінює матеріально-правового становища відповідача у спірних правовідносинах

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС у справах стягнення належної працівнику заробітної плати (ст. 233 КЗпП)

    Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору

    Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору, за своєю правовою природою є вимогою про виплату заробітної плати, а тому працівник має право звернутися до суду з таким позовом без обмеження будь-яким строком. Відповідно, суди не мають права відмовляти у задоволенні цієї вимоги з мотивів пропуску тримісячного строку звернення до суду. Водночас, оскільки вимога про стягнення середнього заробітку є похідною від вимоги про визнання наказів про призупинення незаконними (на оскарження яких тримісячний строк поширюється), у разі законної відмови у скасуванні наказів через пропуск строку позовна вимога про стягнення заробітку підлягає відмові по суті спору через відсутність підстав для її виплати

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. Щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця

    Щодо дотримання строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця

    Дотримання 10-денного строку звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця підлягає першочерговій перевірці судом. За його пропуску без клопотання про поновлення або без поважних причин скарга залишається без розгляду та повертається заявникові, а не розглядається по суті. Початок перебігу строку визначається з урахуванням того, коли особа реально могла або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, зокрема з огляду на її поведінку у виконавчому провадженні

    Позиция опубликована 31.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з винними діями працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП)

    Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах

    Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці випадки не поширюються вимоги статті 149 КЗпП України щодо обов’язкового витребування письмових пояснень. Для обґрунтованості такого звільнення роботодавець має належним чином довести факт вчинення матеріально відповідальним працівником винних дій (умисних чи необережних), які об'єктивно викликають недовіру та створюють загрозу збереженню цінностей. Крім того, суди зобов'язані самостійно перевіряти дотримання позивачем встановлених законом строків звернення до суду за вирішенням трудового спору, незалежно від наявності відповідної заяви відповідача.

    Позиция опубликована 02.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.