К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 546 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. БП ВС Накладення арешту на майно

    Можливість накладення арешту на частку та корпоративні права члена фермерського господарства в межах виконавчого провадження

    Державний / приватний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду наділений повноваженнями накласти арешт як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС С отступлением Спори, пов'язані із застосуванням статті 625 ЦК України

    Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена

    Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі. Таке зобов’язання вважається тим зобов’язанням, вимоги за яким хоч і позбавлені примусового захисту, проте їх добровільне виконання визнається належним. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку згідно з рішенням) не можна застосовувати правила ч. 2 ст. 625 ЦК України. ВП ВС відступила від висновків, наведених у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19, за змістом яких, коли кредитор уже скористався судовим захистом – рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов’язання не може вважатись натуральним навіть за умов пропуску стягувачем строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання і відмови в поновленні цього строку судом, оскільки такі обставини не мають правового значення, а кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, нарахованих на таке невиконане зобов’язання.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. БП ВС Розрахунки між постачальниками та споживачами за спожиті ЖКП

    Щодо відповідальності споживача за приховане втручання в роботу лічильника газу, яке призводить до викривлення даних обліку споживання газу

    Споживач після підписання акта про опломбування лічильника газу несе відповідальність за його збереження і після будь-якого прихованого втручання ним або іншою особою, що має наслідком викривлення даних обліку споживання газу повинен відповідати шляхом нарахування йому необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. БП ВС Спори, що виникають з договорів купівлі-продажу/поставки

    Наслідки повернення суми попередньої оплати за товар з ініціативи продавця за наявності заперечень покупця

    У разі прийняття покупцем повернутої з ініціативи продавця суми попередньої оплати взаємні зобов’язання сторін вважаються припиненими за домовленістю сторін (частина перша статті 604 ЦК України). Однак, повернення суми попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору купівлі-продажу (поставки), здійснене з ініціативи продавця (за відсутності передбачених законом або договором підстав), не має наслідком припинення зобов’язання продавця передати (поставити) товар, якщо покупець без невиправданої затримки недвозначно заперечив проти такого повернення і висунув вимогу передати (поставити) товар (наприклад, направив продавцю претензію, лист, подав позов до суду тощо).

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. БП ВС Спори, що виникають з договорів купівлі-продажу/поставки

    Щодо припинення зобов’язання внаслідок прийняття покупцем повернутої продавцем суми попередньої оплати за товар без заперечень

    Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. Водночас повернення попередньої оплати не завжди є односторонньою відмовою від договору. Якщо таке повернення прийняте покупцем без заперечень і він тривалий час не вимагав виконання зобов’язання, це свідчить про погодження сторін на припинення зобов’язання за домовленістю.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. БП ВС Спори, пов'язані із захистом права власності та інших речових прав на нерухоме майно

    Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення

    Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам’ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. БП ВС Окрема ухвала суду першої інстанції

    Суб’єкт оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи

    Самий лише факт участі особи у справі та наділення її статусом учасника справи не надає їй автоматичного права на оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи. Правом на оскарження окремої ухвали в апеляційному або касаційному порядку наділені ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їхні права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС С отступлением Перегляд судових рішень за виключними/нововиявленими обставинами

    Щодо повноважень судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

    Суд апеляційної чи касаційної інстанції має повноваження скасовувати рішення суду попередньої інстанції і постановляти нове судове рішення за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного судового рішення, відмовляти в її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 , про те, що суди вищих інстанцій не мають повноважень ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. БП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Можливість оспорення фраудаторного правочину кредитором, який не був стороною цього правочину

    Позов про визнання правочину недійсним з підстав фраудаторності може бути поданий третьою особою, яка не була стороною цього правочину, проте є кредитором відповідача в іншому зобов’язанні та пред’явила майнову вимогу (зокрема, набула або може набути статусу стягувача у виконавчому провадженні).

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. БП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Можливість оспорення господарського договору як фраудаторного поза провадженням про несплатоспроможність боржника

    Кваліфікація фраудаторного правочину як такого, що вчинений усупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом ( статті 3 , 13 ЦК України ) допускається в позаконкурсному оспорюванні. Оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред’явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. БП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Обставини, що дають змогу кваліфікувати оплатний цивільно-правовий договір як фраудаторний

    Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов’язань, якщо така процедура визначена законом імперативно.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС С отступлением Недійсність/нікчемність правочинів

    Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний)

    Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України). ВП ВС відступила шляхом конкретизації від власного висновку, сформульованого в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16 , про те, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, визначена ст. 234 ЦК України, так й інша, наприклад підстава, визначена ст. 228 ЦК України.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. БП ВС Изменено

    Визнання фіктивним (ст. 234 ЦК України) договору дарування нерухомого майна, укладеного між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу

    Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, визначивши, що договір дарування нерухомого майна, укладений між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, може бути визнано фіктивним на підставі статті 234 ЦК України. Особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. БП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо належної перевірки контрагентом юридичної особи обсягу повноважень її керівника при укладенні договору

    Посилання в договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа – контрагент – ознайомилася зі статутом. Добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема й щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи. Ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема й стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС С отступлением Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо можливості застосування положень глави 17 ЦК України «Представництво» до регулювання діяльності органів управління юридичної особи

    Норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи. ВП ВС уточнила власний висновок, сформульований у постанові від 13 березня 2024 року у справі №757/23249/17 щодо визнання недійсним правочину, вчиненого представником з перевищенням своїх повноважень та не схваленого надалі довірителем.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. БП ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Обставини, які підлягають встановленню під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, укладених органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень

    Під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності / недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов’язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Недійсність/нікчемність правочинів

    Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним

    У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений відповідним органом управління від імені юридичної особи з перевищенням таких повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Податкові спори

    Невиконання реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента не впливає на його чинність

    Невиконання обов’язку з реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента або змін до такого договору зумовлює застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, але не вказує на нечинність такого договору або змін до нього.

    Позиция опубликована 13.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Податок на доходи фізичних осіб

    Умови звільнення від оподаткування доходів фізичної особи внаслідок ліквідації іноземної юридичної особи

    Податкове законодавство України (підпункт 3 пункту 170.13-1 статті 170 та пункт 14 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України) закріплює можливість звільнення від оподаткування доходів, отриманих фізичними особами у разі ліквідації іноземної юридичної особи, за умови дотримання низки чітко визначених вимог. Зокрема, такими є: створення (реєстрація) іноземної юридичної особи до 23 травня 2020 року; початок процедури ліквідації не раніше 1 січня 2020 року та її завершення – не пізніше 31 грудня 2021 року; подання разом із декларацією заяви у довільній формі про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та компанії, що ліквідується; надання документів, що підтверджують вартість отриманого майна відповідно до фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами.

    Позиция опубликована 13.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Податкові спори

    Правомірність заліку зустрічних вимог у зовнішньоекономічних операціях

    Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є правомірним способом розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, якщо законом прямо не заборонено. Жодним законом така заборона не встановлена. Участь у заліку більше ніж двох сторін (зокрема, шляхом попередньої уступки права вимоги) не змінює правової природи заліку як способу припинення зобов’язань. Адресовані банкам обмеження щодо зняття операцій з валютного контролю не обмежують право суб’єктів господарювання припиняти зобов’язання способом, визначеним цивільним законодавством. Відповідно до статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» при неоднозначному тлумаченні норм валютного регулювання вони тлумачаться на користь резидентів.

    Позиция опубликована 13.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT