К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Про неправомірність припинення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди шляхом технічної правки власного імені в актах органу місцевого самоврядування або договорі

    Оскільки договір про встановлення особистого строкового сервітуту є чинним, а позивачем не надано згоди на заміну його сторони чи зміни умов зазначеного договору, немає доказів його припинення чи розірвання, а також не підтверджено наявності обставин для припинення дії цього договору на підставі ст. 406 ЦК України та ст.102 ЗК України, то прийняття відповідачем спірного рішення є безпідставним та неправомірним. Чинним законодавством не передбачено припинення або встановлення прав шляхом технічної правки власного імені в актах органу місцевого самоврядування або договорі і, відповідно, у випадку передачі ФОП прав на тимчасову споруду іншій особі її розміщенню новим власником передує прийняття відповідачем потрібного рішення та укладання нового договору про встановлення особистого строкового сервітуту з міською радою.

    Позиция опубликована 06.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Припинення договору оренди землі

    Про належний спосіб захисту прав у спорах про припинення сервітуту

    Порушення власником сервітуту умов користування ним є підставою для припинення саме сервітуту, а не договору, яким він встановлений. Припинення сервітуту без врахування принципів його встановлення, що унеможливить або ускладнить право позивача користуватися належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою та нерухомим майном, є безпідставним обмеженням прав сервітуарія, а отже, суперечить положенням статей 401, 402 ЦК України.

    Позиция опубликована 06.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Службове підроблення (стаття 366)

    Недопустимість висновку судово-почеркознавчої експертизи у разі недослідження вільних зразків підпису обвинуваченого

    Висновок експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченого, є недопустимим доказом.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (стаття 45)

    Визначення особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення

    Особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, що раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, яке вже втратило правове значення.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Обставини, які свідчать про дійове каяття (ст. 46 КК)

    Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання. Недостатність щирого каяття для звільнення особи від кримінальної відповідальності

    Щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом’якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов’язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття та розкаяння

    Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Умови застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Адже саме законодавець чітко визначив у диспозиції ст. 46 КК їх вичерпний перелік і висловив бачення держави щодо можливості такого примирення, конкретизувавши категорії складів кримінальних правопорушень, в яких це можливо, та чітко вказавши на винятки із правила, коли таке примирення на підставі цієї статті не допускається. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. У ст. 46 КК не вказано про неможливість застосування її положень у разі вчинення «двооб’єктних» кримінальних правопорушень. Водночас чітко і недвозначно встановлено заборону застосування ст. 46 КК лише у двох випадках: 1) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ККС послідовно зазначає про можливість застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 цього Кодексу, за наявності підстав для такого застосування.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кваліфікація за ст.110 КК дій депутатів державної думи федеральних зборів рф, які вчинили дії, що свідчать про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

    Дії депутатів державної думи федеральних зборів рф, які за попередньою змовою групою осіб проголосували за акти, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 110 КК/

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Обставини, які свідчать про добровільність зайняття посади в органі окупаційної влади та вчинення дій, передбачених ч.5 ст.111-1 КК

    Призначення особи на посаду в органі окупаційної влади на підставі відповідного акта, її подальша поведінка та відсутність відомостей про застосування примусу можуть підтверджувати добровільність зайняття такої посади. Посада голови в незаконно створеному органі влади – окупаційній адміністрації державиагресора за своїм змістом передбачає виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що є кваліфікуючою ознакою колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК).

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Неконкретизований умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та необережність щодо смерті потерпілого

    Якщо цілеспрямовано завдаючи удари, особа не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров’ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено нею потерпілому, то така особа діє з неконкретизованим умислом, за якого вона хоч і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров’ю потерпілого, але при цьому не визначає точні межі тяжкості цієї шкоди у своїй свідомості. У таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Що стосується смерті потерпілого, то її настання характеризується необережною формою вини, бо хоча особа й не бажала і навіть свідомо не допускала цього, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її злочинних дій може настати такий наслідок, як смерть потерпілого.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Виконання умови добровільного повернення до військової частини, підтвердження згоди командира наказом про прибуття на службу та підстави неможливість встановлення неодноразовості вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК

    Вимога добровільного звернення особи з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби вважається виконаною, якщо військовослужбовець після самовільного залишення військової частини добровільно повернувся на службу та продовжив її проходження, навіть якщо клопотання обвинуваченого про звернення до слідчого, прокурора або суду з наміром повернутися до військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби відсутнє. Наказ командира військової частини про визнання військовослужбовця, який добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, таким, що прибув на службу, є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби. Відомості з наказу командира військової частини про те, що військовослужбовець самовільно залишав військову частину і в інші періоди, за відсутності відповідного обвинувачення в цій справі чи постановленого судом вироку щодо відповідних обставин в іншій справі, не є належним підґрунтям до висновку про неодноразове вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Відсутність вимоги щодо перебування особи на військовій службі на момент звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК та неприпустимість встановлення судом додаткових умов її застосування

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК не залежить від факту поточного перебування особи на військовій службі на момент ухвалення судом відповідного рішення. Приписи Загальної частини КК, зокрема ч. 1 ст. 44 КК, визначають зміст і спрямованість норм Особливої частини, тому суд не може обмежувати застосування приписів ч. 5 ст. 401 КК додатковими умовами, які не передбачені самою кримінально-правовою нормою або іншими приписами КК щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок проходження військової служби (статті 407–409)

    Обов’язок військовослужбовця з’явитися на службу за відсутності письмового наказу та наявність конфлікту з командиром як неповажна причина тривалого невиконання військовослужбовцем обов’язків військової служби (ст.407КК)

    Відсутність письмового індивідуального наказу командира про те, що військовослужбовець повинен з'явитися на службу у конкретний день, не спростовує його обов’язку перебувати в розпорядженні командування та прибувати для виконання завдань. Наявність побутового чи дисциплінарного конфлікту між командиром і військовослужбовцем не є поважною причиною тривалого невиконання останнім обов’язків військової служби та самостійного припинення її проходження.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Відмова від захисника або його заміна (стаття 54)

    Неможливість з особистих мотивів заміни захисника, призначеного для надання безоплатної вторинної правової допомоги, та відсутність у суду повноважень щодо його заміни чи відсторонення за винятком питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК

    Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів. У КПК не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного для надання безоплатної вторинної правової допомоги, за винятком питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК. Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недоліки фіксації індивідуальних ознак вилученого ножа та відсутність експертного висновку як недостатні підстави для висновку про недоведеність його використання як знаряддя злочину

    Недоведеність застосування обвинуваченим ножа типу «метелик» як знаряддя злочину не може бути обґрунтована лише недоліками індивідуалізації вилученого предмета і відсутністю експертного висновку щодо конкретного знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень без повної оцінки всієї сукупності доказів та їх взаємозв’язку. Той факт, що в різних процесуальних документах ніж описано як «ніж метелик чорного кольору», «складний ніж», «ніж типу метелик» або «розкладний ніж», може свідчити про певні недоліки фіксації його індивідуальних ознак, проте не спростовує автоматично факту існування відповідного ножа, його вилучення в ході розслідування цього кримінального провадження та можливого зв’язку з подією.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Неприпустимість конфіскації майна та інших обмежень права власності у разі закриття провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК. Неможливість реєстрації чи експлуатації автомобіля не позбавляє власника права володіння та розпорядження ним

    У разі закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, суд позбавлений можливості робити висновки щодо факту вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, що виключає застосування будь-яких наслідків, які за своєю суттю мають каральний або обмежувальний характер щодо права власності. За відсутності обвинувального вироку суду застосування конфіскації майна, що належить особі, яка не є підозрюваною чи обвинуваченою в цьому провадженні, обмежує право власності, що є неприпустимим. Твердження про те, що автомобіль зі знищеним номером шасі не може бути повернутий власнику через неможливість його допуску до цивільного обігу, державної реєстрації чи законної експлуатації, є неспроможними, оскільки обмеження щодо експлуатації транспортного засобу на дорогах загального користування чи тимчасова неможливість його реєстрації в органах МВС не позбавляє власника самого права володіння та розпорядження своїм майном.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС § 5. Висновок експерта (статті 101–102)

    Відсутність обов’язку негайного проведення судово-психіатричної експертизи після затримання особи та долучення сертифікатів повірки лабораторного обладнання до кожного висновку експерта

    Законодавство не встановлює обов’язку проводити судово-психіатричну експертизу обвинуваченої особи негайно чи в день її затримання та не зобов'язує експертну установу долучати сертифікати повірки внутрішнього лабораторного обладнання до кожного висновку експерта.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Питання представництва

    Зобов’язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень

    За наявності сумніву отримання позивачем листа Генерального прокурора України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», надісланого не поштовим відправленням, а спеціальними засобами зв’язку, суди попередніх інстанцій, не витребувавши у позивача інформацію про отримання такого листа, зробили передчасний висновок про відсутність доказів на підтвердження прокурором у цій справі наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС Відмова у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду

    Щодо оцінки правомірності відмови ВРП у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді через невідповідність його поведінки критерію доброчесності

    Легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Рішення ВРП про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення особи на посаду судді є невмотивованим, якщо не містить належного обґрунтування того, що поведінка судді викликає обґрунтований сумнів щодо відповідності позивача критерію доброчесності та є обставиною, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади в разі призначення позивача на посаду судді. При цьому доводи ВРП щодо недоброчесності судді мають бути доведеними.

    Позиция опубликована 01.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT